Під час війни, безжального зла, яке закарбовує свої криваві сліди в душі та на тілі, в історії та мистецтві, творчість проростає через попіл та біль. Для когось- це художня хроніка подій, а хтось знаходить духовний прихисток в малюванні, нагадуючи про дрібні буденні радощі: обійми, поцілунок закоханих, мрії про майбутнє, нічне місто, світанок…
Людина- романтик, живописець- аматор, коханий чоловік, люблячий татко, професійний адвокат, воїн- захисник- таким був та залишеться назавжди підполковник ЗСУ Олександр Бойко. Героїчно загинув 20.09.2024 в м.Добропілля Донецької області під час виконання бойового завдання, нагороджений посмертно орденом “За мужність» III ступеня.
Через біль втрати, в памʼять про свого чоловіка Ірина Бойко в Будинку Архітектора за підтримки небайдужих людей, керівника та організатора,кандидата історичних наук Зінченка В.А. відкрила 19 грудня, в День адвокатури України, виставку творчих доробок свого коханого.
З полотен, наповнених світлом любові, посміхаються жінки, кохані, дружини, мріють про майбутнє, а пан Олександр з фото насолоджується своєю роботою. Світла памʼять герою- воїну та майстру творити радість.
До відкриття виставки долучилися і педагоги освітнього закладу 91. Попри відсутності електроенергіі( за графіком відключення), при штучному освітленні малюнки виглядали по- особливому ніжно та романтично.
Деякі з них займуть почесне місце і в музеї нашої школи,які любʼязно передає дружина Олександра Бойка.
Ідуть у засвіти найкращі, а їх життя освітлює шлях іншим особливим промінчиком радості.
