Щороку 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови, що був започаткований у 2000-му році ЮНЕСКО. Цьогоріч наша школа із задоволенням долучилася до святкування. Головним символом свята стало «Дерево рідної мови», на кожному листочку якого учні 5 – 11 класів мали змогу написати про своє ставлення до української мови. Корені цього дерева символізують наших предків, з древньої мови яких виріс стовбур – наша сучасна мова. Стовбур розгалужується на гілки – народ, що у свою чергу зменшуються до гілочок – родин. Урешті-решт з кожної гілочки-родини виростає окремий листочок – окрема людина. А шелест сотень листочків символізує спілкування людей та гомін розмов.

     На мою думку, це чудове свято має стати не тільки шкільною традицією, а державним символом, адже спрямоване на підтримку мовного та культурного різноманіття.

 Строганова Анастасія, учениця 8-А класу

     Поки жива мова в устах народу, до цього часу живий і народ

К. Ушинський

       Шкільна бібліотека презентувала виставку творів українською мовою

         

           Мова – це національна ознака українців. У ній наша культура, сутність нашої свідомості.

З нагоди Міжнародного дня рідної мови у початковій школі пройшов флешмоб.

Кожен клас намалював віночок з висловом про рідну мову та прикрасив ним мапу України. Малеча співала українські пісні-веснянки та водила хороводи. Школу  прикрасили малюнками, на яких зображені голуби миру, гарячі серця та долоньки дітей із висловами про мову.

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова…

Дмитро Павличко