У середу 20 квітня 2016 року учні 10-х класів СШ № 91 разом із вчителем історії та правознавства Мотишиною Іриною Миколаївною відвідали Музей Української революції 1917-1921 рр., який знаходиться у будівлі Київського міського будинку вчителя, де у буремні роки Українського державотворення початку ХХ століття перебувала Українська Центральна Рада.
Музей, який територіально займає лише одну кімнату, є настільки «концентрований» інформацією, що стосується подій визвольних змагань у боротьбі за національне самовизначення початку минулого століття. Тут зібрані історичні документи того часу, представлений Четвертий Універсал УЦР (оригінал документу, який проголошував Незалежність України), особисті речі історичних діячів (М.Грушевський, С.Петлюра, П.Скоропадський, Є.Чикаленко, Є.Коновалець та інші).
Експозиція музею охоплює історичні предмети й документи з початку ХХ століття, добу УНР, ЗУНР, Української Держави, Директорії УНР, Першого та Другого зимового походів УНР.
Експонати відображають усі етапи розвитку державницького руху початку ХХ ст., створення і діяльність Української Центральної Ради, уряду — Генерального Секретаріату, згодом Народних міністерств, Армії УНР, тут містяться унікальні комплекси генерала М. Капустянського, полковників Є. Коновальця та Р. Сушка.
Окремо виділена експозиція про Героїв Крут.
Далі йде експозиція про Українську Державу гетьмана Скоропадського. Наступні блоки — про Директорію УНР на чолі з С. Петлюрою, потім стенди з матеріалами про Західно-Українську Народну Республіку. Акцент робиться на Акті Злуки, що ухвалений 22 січня 1919 року українським парламентом — Конгресом трудового народу України. Широко висвітлена дипломатична діяльність тієї доби. Експозиція карт України, виданих у 1917–1920 як в Україні, так і в інших країнах Європи, окремо подано великоформатну фізичну карту України 1918 року.
Експонуються реконструйовані військові однострої Армії УНР, Української Галицької Армії, Січових Стрільців, що їх подарували Музею директор видавництва «Темпора» Ю. Олійник та Я. Тинченко і доповнили В. Куценко та Д. Дегтяр.
Є експонати, що демонструють відзначення у 1914 році століття Т. Шевченка, документи української громади Петербурга (1917), особисті речі й документи полковника січових стрільців Є. Коновальця, генерала М. Капустянського, полковника Р. Сушка, підполковника Т. Нетреби, експонати, що висвітлюють дипломатичну діяльність 1918–1925 років.
Також хотілося б відмітити гарного знавця історії революційного періоду та нашого екскурсовода Олену Василівну, яка окрім історичних фактів додавала в свою розповідь цікаві «родзинки» із життя Героїв Революції.
